Цивільний конфлікт та занепад стародавніх майя пояснили мегазасухою

Тривала мегазасуха, ймовірно, пояснює громадянський конфлікт у Майяпані, столиці давньої цивілізації майя, та подальший політичний крах. Такого висновку дійшла міжнародна група вчених із США, Великобританії, Німеччини, Мексики та Австралії. Результати дослідження, опубліковані у журналі Nature Communications, вказують на можливі наслідки глобального потепління для політичної ситуації у наші дні.

Майяпан був великим містом посткласичного періоду, де мешкали приблизно 20 тисяч осіб, що проіснували з XIII до середини XV століття. Він занепав після 1441 року, коли династія Шиу скинула правлячу родину Коком, винищивши майже всіх її представників. Нові дані показують, що одним із ключових факторів громадянського конфлікту була зміна регіонального клімату, що призвело як до втрати врожаю через посуху, так і до зростання напруженості у суспільстві майя.

Дослідники проаналізували археологічні, історичні та палеокліматичні дані, щоб детально розкрити зв’язок між кліматом, громадянськими конфліктами та політичним колапсом Майяпана. Було вивчено останки у місцях масового поховання, де виявлено сліди жорстокого насильства. Радіовуглецеве датування показало, що масові вбивства відбулися приблизно на 50-100 років раніше того часу, коли місто занепало. При цьому сплеск насильства приблизно збігався за часом із тривалою посухою.

Зміни кількості опадів протягом XIV-XV століть вдалося реконструювати за відкладеннями кальциту в печерах півострова Юкатан. Виявилося, що клімат на той час ставав посушливішим, що супроводжувалося скороченням населення в Майяпані з 1350 по 1430 рік. Відомо, що майя сильно залежали від урожаю кукурудзи, яка оброблялася в неорошуваних умовах, але вони не мали можливостей для централізованого довгострокового зберігання зерна. Таким чином, посуха підривала продовольче забезпечення Майяпана, що сприяло міграції людей, військовим конфліктам та зміні влади.

Автори дослідження припускають, що Шіу скористалися посухою і голодом, що послідував за нею, щоб спровокувати заворушення і повстання, що, у свою чергу, призвело до масової загибелі людей і відтоку населення з Майяпану. Аналогічна ситуація сталася трохи пізніше з імперією ацтеків, коли катастрофічна посуха 1454 року викликала кролячий голод, внаслідок чого багато жителів добровільно продали себе в рабство, щоб жити на узбережжі Мексиканської затоки, де кліматичні умови були кращими. Згодом ацтеки змогли відкупитися, щоб повернутися до колишніх місць.

Незважаючи на громадянський конфлікт та інституційний крах Майяпану, культура майя продовжила існування у вигляді сталої мережі невеликих держав аж до прибуття європейців. За словами вчених, це є прикладом того, що сучасна цивілізація може протистояти кліматичній кризі, якщо їй вдасться зберегти внутрішній порядок та забезпечити мир. І тому слід оцінити, які заходи пом’якшення наслідків глобального потепління може бути успішними, які невдалими.