Архів львівських газет: Аргумент газета

Люди під екскаватором на площі Ринок

Тетяна Метик

19.04.2006

ГАЗЕТА викрила махінації львівських чиновників з пам’ятками архітектури

Чиновники продовжують діяти на свій розсуд, розпоряджаючись історичними пам’ятками Львова, як своєю власністю. Не тільки не відновлюють, реставрують старі пам’ятники чи будинки, але й допомагають їх руйнувати, роблять все, щоб Львів таки виключили зі списку історичної спадщини ЮНЕСКО.

“Ніхто не знає генерального плану, як буде виглядати пл. Ринок. Це нас турбує. Оскільки в.о. мера Сірик не здатен цього вирішити, ми лягли під екскаватори”, — пояснює свій протест секретар громадянської мережі “ОПОРА” Ірина Швець. За її словами, роботу археологів, що там працюють, заливають бетоном і закидають камінням, створюють неможливі умови для будь-яких досліджень. “Наша позиція така: припинити будь-яке будівництво в центрі міста, залишити його таким, яким він є”, – додає член координаційної ради львівського представництва громадянської мережі “ОПОРА” і координатор проекту Назар Матківський.

“Червоний список” ЮНЕСКО

Є ще один дуже важливий момент щодо того, що зараз робиться на пл. Ринок – Львів можуть виключити зі списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Ця неурядова організація вимагає від своїх членів виконувати приписи і вимоги хартії і конвенцій ЮНЕСКО. Наприклад, Паризька хартія передбачає, що неправильно відбудовувати пам’ятки неіснуючі. Тому що в цьому випадку буде плагіат, буде новотвір, фальшивка. Відбудова Високому замку, з точки зору ЮНЕСКО, — це нонсенс. Одне з правил також говорить, що країни-члени повинні дотримуватися свого національного законодавства. “Ми є постійними порушниками українського пам’яткоохоронного законодавства. І та ситуація, що на сьогодні склалася на пл. Ринок, де ведуться роботи без належним чином погодженої проектної документації, це вже є порушення, на які серйозно звертає увагу ЮНЕСКО”, — наголошує голова Фонду Збереження історико-архутектурної спадщини Львова Андрій Салюк. За його словами, оскільки пл. Ринок – це пам’ятка архітектури і містобудування, проектна документація мала бути погоджена з Державною службою охорони культурної спадщини та на науково-методичною радою Державного комітету будівництва, архітектури і комунального господарства України, але цього не зробили.

“На північному боці пл. Ринок розкрили дерев’яні водогони, археологи датують їх поч. ХV ст. Весь отой культурний шар був знищений, майже метр ґрунту згрібали екскаваторами і вивозили на сміття. Більше того, бетон, який залили, однозначно змінить гідрогеологічний та температурновологісний режим. Невідомо, чи воно не зашкодить будівлям”, — продовжує він.

За його словами, через ґрунтовні зауваження від ЮНЕСКО до таких трьох об’єктів: будинку готелю “Опера” (пр. Свободи, 45), будинку на Валовій, 15, та “Укрсоцбанку”, ми були внесені до своєрідного “червоного списку”, куди вносять об’єкти чи члени, які порушують рекомендації організації. “Цікаво, чи хтось із відповідальних за ці речі чиновників почервонів за свої дії? Щось не віриться. Після наших запевнень, що обіцяємо виправитися, ми знову опинилися у загальному списку. Але, чи надовго?” – говорить Андрій Салюк.

Кожен із членів ЮНЕСКО внесений з якоїсь спеціальної відмінної від інших умови. Львів отримав таку честь не лише як збережена історична забудова, а найперше через те, що у нашому місті збережено історичну планувальну структуру. Тобто в нас будинки у ХХІ ст. стоять у тих самих межах, що стояли у ХIV ст. Для прикладу, “Укрсоцбанк” збудовано не в межах попередньої забудови – він повністю зміщений. Якщо ми далі будемо чинити так само, нас таки виженуть. Ситуація ж з пл. Ринок демонструє небажання нашої влади враховувати ці важливі нюанси, адже сам проект ремонту і реконструкції площі потрібно було погоджувати не лише в Києві, але й з ЮНЕСКО.

Подарунок до 750-ліття

Дослідники кажуть, що у центральній частині Львова немає жодної пам’ятки, яка не потребувала б реставраційного втручання. Натомість замість того, щоб їх відновлювати, часто робиться все, щоб ми назавжди втрачали те, чим так пишаємося. Зокрема надзвичайно гарні і неповторні старі будинки (на вул. Міцкевича 9, 10, вул. Валова, 15, вул. Шевська, 12 і т.д.). “Є проблемні інженерні мережі біля якогось будинку, можна цьому запобігти і порятувати, а можна на це прикрити одне око і спостерігати. За якийсь час через аварійний стан будинку відселять мешканців. А через п’ять років він доходить до такого стану, що приймається рішення про те, що його потрібно розбирати. Тоді з’являється інвестор і будує новий будинок”, — пояснює типову схему чиновницького вандалізму пан Салюк.

За його словами, фінансові інтереси у таких справах можуть відслідковувати тільки правоохоронні органи, але і без спеціальних розслідувань зрозуміло, що справа тут нечиста. Багато говорять і про свідомі підпали будинків у центральній частині Львова, для того, щоб потенційні інвестори могли будувати чергових архітектурних монстрів.

За словами пана Салюка, ми не виконали також одну з перших вимог ЮНЕСКО — не подали план дій, що і у якій послідовності будемо робити, концептуальні засади впорядкування, регенерації, оновлення, реставрації пам’яток. “Чому цього немає? Я не можу зрозуміти. Це треба робити і чимшвидше. На мою думку, необхідно домагатися прийняття ще одного Закону України, у якому буде лише один пункт — виконувати усі попередні закони. Якщо ми будемо дотримуватися чинного законодавства, не буде проблем, — підсумовує Андрій Салюк. — У Грузії президент Саакашвілі, коли прийшов до влади, видав указ про демонтаж новобудов в історичній частині Тбілісі, які дисонують з історичною забудовою. Потрібно зробити подібне у Львові. І тоді би кожен наступний порушник задумався…”

Едем в отпуск. Ваша цель увидеть все новости на вопрос путёвки в таиланд сейчас. Купоны!