"А щоб тебе нагла віденська кава залила!"

12/03/2010

ШОУ-БІЗ

ДуляРозмовляла Орислава Жеребецька  


ГАЗЕТА про те, куди українці посилають українців, а німці – німців

Доцент кафедри міжнародних відносин Львівського національного університету Оксана Гаврилів надала матюкам наукового підґрунтя, уклавши українсько-німецький словник лайливих слів. Під час дослідження виявилося, що в нас досі не існує жодного словника українських лайливих слів, натомість у Німеччині їх майже півтори сотні.

– У Німеччині дуже багато словників лайки. Чому ця нація так багато уваги приділяє саме такому мовленню?

– В інших мовах місцеві лайки також викликають неабиякий інтерес. Дуже багато схожих словників є і в англійській мові. Лайка для видавництва – це золота жила. Такий словник хочуть мати всі. До мого видавця також звертаються із проханням видати українсько-англійський словник лайливих слів і навіть українсько-російський словник лайки. Але в Німеччині не так уже й багато словників лайки, які мають наукове підґрунтя. Спеціальні словники лайки для сутенерів, повій, письменників і навіть держслужбовців німці купують, коли їдуть у відпустку, – читати замість анекдотів.

– Лайливі слова поділяються на певні групи з наукового погляду?

– Загально лайка входить до вербальної агресії, котра вже складається із лайки (спрямована на конкретну людину – “дурень”, “нікчема”), прокльону-вигуку (“чорт”, “блін”, “капець”), прокльону-побажання (“а щоб тобі ноги та руки повикручувало!”), погрози (“я тобі голову відірву!”) та посилання (“пішов ти на...”). Іноді, коли щось у когось не виходить, українці кажуть: “Курва!”. У даному разі це слово набуває значення прокльону-вигуку, бо використовують його для так званої зв’язки мовлення. А от якщо на жінку хтось скаже “курва”, то тут уже маємо лайку. Класична функція лайки – когось образити й одночасно звільнитися від негативних емоцій. Але є випадки, коли лайка виконує іншу функцію – додає людським стосункам оригінальності.

– Як це?!

– Друзі можуть вітатися: “Привіт, старий козел”. Для них це – круто, молодь собі може це дозволити. А ще лайливі слова часто використовують для звертаннях до дітей. У таких випадках додають пестливий прикметник. Наприклад, якщо слово гімнюк – образливе, то гімнючок – зовсім по-іншому звучить. Така ж ситуація зі словом “засранець” – до маленької дитини можна вжити словосполучення “Ти маленький засранець”. Тож маємо дуже нечіткі рамки між лайкою та похвалою.

– У німців лайливих слів-прокльонів немає...

– ...Бо німці менш забобонні, ніж українці. Адже для чого потрібні прокльони? Для того, аби накликати біди на когось. Кажуть: “А щоб тебе дідько вхопив, а щоб тебе грім вдарив”. Проте є й такі прокльони в українців, що втратили своє первинне значення і являють собою лише звільнення від негативних емоцій. Іноді вони набувають смішного вигляду: як би там хтось не хотів, а качка нікого не копне в реальному житті. Та й імовірності, що когось вхопить чорт, також небагато. Недавно знайшла ще один прокльон: “А щоб тебе нагла віденська кава залила!”. Є навіть такі, що закликають до позитиву, але з негативною інтонацією: “А щоб тобі добре було!”.

– Оксано, а куди німці посилають німців?

– Кажуть “Іди до зозулі”. І ще до дупи люблять посилати.

– Вам траплялися такі лайливі слова, котрі в обох мовах були б однокорінними чи схожими за своєю емоційною силою?

– Так. Особливо серед галицьких лайливих слів можна зустріти такі, які запозичені з німецької. У нас є таке слово “гунцвуд”. По-німецьки гунцвуд означає негідник. Це дуже брутальне слово на позначення чоловіка – дослівно означає статеві органи собаки. А в нас старші люди так кажуть до маленьких дітей, котрі не слухаються батьків. Ще маємо поширене в нас слово “лох”. У німецькій мові є слово “льох”: так можна казати на повію (дослівно “льох” означає “дірка”) та пияка.

– Яка лайка в українській мові найбільш зачіпає “за живе”?

– Лайка впливає на кожного по-різному. Поганими словами зазвичай ціляться у слабке місце. У нас дуже багато слів на позначення некрасивої жінки – набагато більше, аніж стосовно чоловіка: “карга”, “термоядерна війна”, “опудало”...

– Які лайливі слова вживали наші предки й куди посилали одне одного?

– Я простежувала розвиток значення лайливих слів. Цікаво, що деякі слова колись лайливими не були. Якщо нині в Німеччині словом “дірне” називають повію, то колись воно означало служниця, дівчина-селянка. Так само словом “нігер” колись називали людей негроїдної раси. Та нині темношкірі негроїдної раси ображаються, коли їх називають нігерами.

– Лайка зазвичай походить із сексуальної сфери?

– В українській мові є багато лайливих слів, котрі пов’язані з так званими фіт-культурами: з анальною сферою, сферою виділень – наприклад “гівнюк”, “засранець”. Загалом же є три типи особливостей, на яких базується лайка: випорожнення, статеві органи, сексуальні процеси (“російська” лайка) і лайка, спрямована на образу родичів (“східна” лайка).

Повернутися до списку публікацій



Архів новин

Кино: рецензии «Нация Z»

<<< Лютий 2019 >>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28      

Останні новини