Проблемний Садовий, або Хто скористається з “тераріуму однодумців” у міській раді

15/06/2014

Андрій СадовийАвтори: Кирило Джура, політолог зі Львова, Наталя Івашків 
 
Андрію Садовому поталанило стати мером Львова. Проте чи розуміє новий мер, що з першими кроками в Ратуші він упритул зіштовхнеться з низкою стратегічних проблем, у порівняні з якими прорив каналізації чи падіння балкону стануть дрібницями? І талану в цих питаннях потрібно вже набагато менше. Важливішим буде чіткий розрахунок та довіра до партнерів.
 

Відсутність власної фракції – №1

 
8 років минуло відтоді, як молодий бізнесмен Андрій Садовий здобув перший політичний досвід на посаді голови фракції партії “Реформи і порядок” у міськраді. Вже через рік він спробував опозиційного хліба, очоливши кампанію проти Куйбіди вже на чолі власної фракції. У 2002 році доля справді посміхалася Андрієві Івановичу й була немилосердною до Буняка.
 
Конфлікти останнього сприяли Садовому не загубитися після виборів-2002, а й надалі утверджуватися в опозиційній ніші. Саме тому майбутньому творцю “Самопомочі” не стала на заваді відсутність власної фракції у стінах міськради. Депутати самі мимоволі ставали на бік Садового, оскільки бути нейтральним або на боці Буняка вважалося моветоном. При цьому серйозних відносин Андрій Іванович не вибудував із жодною політичною силою. Він починає з чистого листа.
 
У новій міськраді він зберігає добрі стосунки з усіма, але це ще не означає, що він збирається ділитися з ними тяжко здобутою владою. Тим паче коли мова йде про Львів, де багато хто з політиків звик спершу “розводити” своїх партнерів, а потім невинно кліпати очима і пропонувати “співпрацю” знову.
 
У цей момент Садовий всерйоз пожалкує про те, що не створив блок свого імені. “Під шумок” можна було провести 20-30 депутатів. Результат київського мера Черновецького засвідчив, що ці вибори виявилися складними для електорату і люди шукали в довжелезних списках знайомі імена. Внаслідок цього дуже несподівано “Блок Черновецького” у Київраді опинився на другій позиції після БЮТ.
 
Спроба Садового досягнути консенсусу з усіма фракціями може провалитися з тріском. На всіх не вистачить портфелів, а дехто виставить неприйнятні умови. Словом, доведеться робити ставки на конкретні групи або лавірувати між усіма, почергово користаючись із голосів НСНУ, Батьківщини, УНП, Свободи, “Пори” і ПРП. Адже насправді у новій міськраді Львова не чути помаранчевого духу. Тим більше якщо поставити питання ребром: хто готовий беззастережно підтримувати ініціативи нового мера?
 
Стосунки Садового із 6-ма політичними силами, які пройшли до ради, можна поділити на позитивні (хто зробив ставку на Андрія Івановича), нейтральні (хто не заважав йому) і пасивні. До перших належать “Пора” і ПРП, до других – УНП і “Батьківщина”. До третіх належить частина НСНУ і “Свобода”. Зважаючи на те, що “Пора” і ПРП разом дадуть Садовому заледве 16 голосів, то питання збору депутатів, які вірні ідеям “Самопомочі”, дасть про себе знати зовсім скоро. З іншого боку, у мера існує один величезний плюс – після Куйбіди та Буняка у Львові залишилося не так багато хороших об’єктів. А тому ще не відомо, чи Садовий домовлятиметься з фракціями, чи вони самі до нього прийдуть на поклін. І тоді цим силам ще слід буде довести свою вірність меру. На тлі такого полюбовного розбрату зростуть шанси тих, хто не причетний до жодної із груп інтересів Львова.

Опубліковано: 14.04.2006.
 

Повернутися до списку публікацій



Архів новин

Кино: рецензии «Нация Z»

<<< Червень 2018 >>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  

Останні новини