У сяйві золота

06.03.2008

Золоті прикрасиЗолота лихоманка в Палаці мистецтв. Чотири дні тут тривала ювелірна виставка-продаж

Золото, діаманти, коштовне каміння – все це виблискувало та причаровувало, змушуючи виймати гаманці і купувати, купувати, купувати. Успіх ярмарку, який удруге організувала компанія «ГалЕКСПО», засвідчив і колосальний розмах експозицій фірм-учасниць, і довжина черг за квитками біля кас Палацу мистецтв. Фірми скоригували асортимент відповідно до минулорічних забаганок галичан, з успіхом продаючи золото з різнобарвним камінням, перли, коралі та срібний посуд. За твердженням продавців, саме ці вироби – найпопулярніші, тож і продажі цього року також зросли. Найбільше ж на виставці було золотих «брязкалець», адже українське жіноцтво вподобало цей метал найдужче.

Золото буває навіть чорним

– Золото має кілька властивостей, які, власне, роблять його таким дорогим, – зазначив «Газеті…» представник Київського ювелірного заводу Ігор Перепелиця. – По-перше, воно майже не окислюється на повітрі. По-друге, це доволі рідкісний метал. По-третє, він достатньо м’який для обробки. І, по-четверте, так уже склалося історично. Нині 50% ювелірного ринку України – це вироби саме із золота.

У чистому вигляді – так звана 999 проба – золото для створення масових ювелірних виробів не використовують через його м’якість. Такий перстень на пальці постійно деформувався б. Тож поширені сплави з умістом золота. Це й називають пробою. У нашій країні найпоширенішими є 585-та і 750-та. Зокрема, 585 проба означає, що у сплаві – 58,5% золота, 750 проба – 75%. Решта – інші компоненти, які, зокрема, впливають і на колір золота.

Найпопулярнішим в Україні залишається червоне золото – сплав золота та міді. Також золото можна поєднувати з платиною, сріблом, алюмінієм тощо. Відтак з’являється біле золото, жовте, зелене і навіть рожеве. Усі ці сплави є стандартними і мають у нашій державі свої номерні назви.

Окрім того, у світі роблять й інші сплави, відповідно, вироби з блакитного, фіолетового, ба навіть коричневого та чорного золота. Вочевидь, за словами пана Перепелиці, чорного чи коричневого золота не використовують у масовому виробництві, а лише для виготовлення ексклюзивних речей.

Ювеліри не бояться, але остерігаються

Через вступ України до СОТ вітчизняні ювелірні компанії-виробники починають волати про допомогу та захист. «Адже ми відкриваємо кордони для ювелірних виробів з інших держав. Ви бачите, що в Китаї й Індії цей ринок розвивається швидшими темпами, – стривожений директор Львівського ювелірного заводу Володимир Кузовкін. – Там обсяг виробництва набагато вищий, ніж у нас. Індія, наприклад, минулого року виробила 560 тонн золота, те саме Китай, а ми – 38-40 тонн. Очевидно, їхня продукція буде дешевшою за рахунок менш оплачуваної, ніж у нас, робочої сили. І хоча багато з їхніх виробів не відповідають українським вимогам, зокрема, щодо вмісту золота, вони однаково становитимуть загрозу через нижчу ціну».

Окрім нижчої проби, українські ювеліри також лякають токсичними речовинами, які може містити азійське золото. Щоправда, це стосуватиметься лише контрабандної продукції, яка не пройшла належного державного контролю та сертифікації.

Тим часом виконавчий директор Асоціації ювелірів України Григорій Мажаровський не боїться «ювелірної революції», внаслідок якої стрімко впали б ціни та сильно постраждали вітчизняні компанії. «Сильних змін, думаю, не буде передовсім тому, що провідні фірми Західної Європи та Росії вже є на нашому ринку, – каже він. – А багато товару продають як контрабанду. Крім того, фактично розподілено точки реалізації, практично ніде збувати вироби».
  
Модна примха – срібний посуд

Заступник директора харківської фірми «Вік» Іраіда Писаренко вважає, що СОТ кардинально не вплине на український ринок срібла. «Наша фірма працює зі сріблом уже 15 років. Гадаю, іноземні компанії не мають шансів витіснити наші вироби, адже вони і якісніші, та й дизайнерські рішення значно цікавіші», – переконана пані Писаренко.

За інформацією експертів, торік до України нарешті докотилися світові тенденції, в результаті чого золото і срібло поділили український ювелірний ринок фактично навпіл. Щоправда, за словами Ігоря Перепелиці, це не означає, що українські жінки почали порівну носити золото та срібло. Велика частка виробів зі срібла в Україні «належить» посуду. Саме він є останньою примхою ювелірної моди в Україні та Росії – від одиночних подарункових горняток і ложечок до цілих сервізів із фамільними вензелями.

Срібні вироби в Україні найчастіше бувають двох проб – 875-ї та 925-ї. А найпопулярніший сплав – срібло з міддю. На відміну від золота, колір срібла у виробі залежить не від сплаву, а від технології його виготовлення: світле – переважно поліроване, а темне, яке ще називають черненим, – срібло з обсидуванням, іншими словами – черненим покриттям. Іраіда Писаренко стверджує, що срібло дуже добре відображає стан здоров’я людини, яка його носить. Зокрема, якщо швидко чорніє, то це означає, що у власника виробу погіршало самопочуття. Хоча, з іншого боку, треба пам’ятати, що срібло має властивість окислюватися. Тож час від часу його просто потрібно чистити.


Коштовне каміння зростає в ціні
«Мабуть, треба бути ангелом, щоби це носити», – сказала під час примірки відвідувачка виставки, захоплена чистим глибоким кольором і блиском топазів у білому золоті. Топази, сапфіри, смарагди, рубіни, перли – різнокольорове дорогоцінне каміння, на яке зараз найбільший попит у Галичині. Натомість на сході та в центрі України пальму першості утримують діаманти.

Як розповів «Газеті…» Олег Сєдов, діаманти прийнято оцінювати за двома критеріями – чистотою кольору і дефектністю. Зазвичай ці дві характеристики пишуть через дріб – колір/дефектність. Ідеально прозорий діамант без жодного дефекту, або «діамант чистої води», має показники 1/1. Що вищий показник кольору та дефектності – то дужче падає ціна діаманта. Каміння однієї ваги, але в різних групах, може різнитися за вартістю до десятків тисяч доларів.

Одиницею виміру маси діамантів вважають карат. Цікаво, що ця назва походить від найменування тропічного дерева, зерна якого мають однакову вагу – 0,2 грама. Тож 1 карат = 0,2 грама.
Аби діамант краще виблискував, його огранюють. Стандартна кількість граней – 57. Проте ніхто насправді не забороняє робити їх більше чи менше. Минулого року, до речі, київська фірма «Джемма» привезла показати львів’янам перстень із діамантом, який мав 166 граней. Цьогоріч же найкоштовніші діаманти фірма полишала у сейфах, адже мешканці нашого міста надають перевагу невеличким камінчикам за помірну ціну.

За словами художника Львівського ювелірного заводу Ірини Андрусів, після діамантів найдорожчими є сапфіри, рубіни, смарагди, далі – цитрини, топази, аметисти тощо. Вартість залежить від історичної традиції та кількості покладів. Іншими словами, що менше покладів того чи іншого каменю, то швидше зростає його ціна. Важливі й міцність, чистота, місце видобування тощо.
До речі, перли теж зараховують до коштовного каміння, щоправда, органічного походження. Галичанки із задоволенням розкуповують намиста з них. Деякі фірми, особливо не застановляючись над асортиментом, попривозили недорогі перли різних кольорів і були дуже задоволені підсумками виставки.

«Найдорожчим перлами вважають океанічні, – розповів «Газеті…» Хе Чі Ві, працівник компанії «Лан-Лан», яка спеціалізується на виробах із перлів. – Їх дуже довго та важко вирощують. Після них за градацією йдуть морські перли. І завершують цю градацію звичайні річкові, які займають 80% ринку. Обираючи для себе намисто, треба пам’ятати: що кругліші перли (всі однакової форми, без дефектів, виблискують на сонці), то якісніші. Найдорожчий виріб, який цьогоріч привезли до Львова представники «Лан-Лан», – намисто з річкових перлів вартістю 7 тис. грн. Для порівняння, на виставках у Києві вартість виробів цієї фірми може сягати 100-150 тис. грн.

 

Автор: Ольга ІГНАТОВА  / 08:59 06.03.2008

Джерело: Газета по-львівськи

Повернутися до списку публікацій



Архів новин

Кино: рецензии «Нация Z»

<<< Жовтень 2018 >>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        

Останні новини