Викинули – ну то викинули...

На сцені театру імені КурбасаТетяна Метик, Аргумент-Влада
  
07.04.2006

На запитання, чи повернеться Кучинський на робоче місце після того, як театр визнали на державному рівні, він відповів:
 
– Те, що я міг зробити, зробив. А решта питань не до мене, а до соціуму. Хоче Львів, щоб так було, чи не хоче? Хто ці люди, котрі кажуть, що вони є патріотами цього міста? У Львові є багато прекрасних приміщень. А що там відбувається? Весь час нарікають на гастролерів із Росії, але ж ви нічого не маєте, ви нічого не виплекали, ви тільки все занехаяли. Люди ростуть, як бур’ян. Квіти ж прополюють, підживлюють...
 
– Але ж театр, котрий отримав Шевченківську премію, Львову потрібен!
 
– Я весь час тримаю з театром зв’язок, знаю про те, чим можна допомогти. Люблю цих людей, тут ідуть мої вистави. Це дуже важливо для мене. Але ж хай щось станеться! Багато праці вкладено, таланти виховано. А тим ніхто не користується. Як можна щось створити і викинути на смітник? Це ж величезна гуманітарна безгосподарність! Якби справді театрів було так багато, що за тим “багато” не помітили Театр Курбаса... А то ж нічого нема! Щоб створити добрий театр, потрібні роки копіткої праці, натхнення. Щоб зібралася ціла група талановитих людей – це ж величезний процес! А тут ніби все зібрали, та нікого це не хвилює. Є – ну то слава Богу.

Продовження: Донецькі рятівники

Повернутися до списку публікацій



Архів новин

Кино: рецензии «Нация Z»

<<< Червень 2018 >>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  

Останні новини